Меню:

Преимущества пейджера

1. Пейджер принципиально не может быть занят

2. Надежность пейджинговой связи принципиально выше

3. Оплата за пейджер не зависит от объема информационных сообщений. Количество передаваемых сообщений не ограничено

4. Бесплатные информационные каналы (курс валют, погода и т.д.)

5. Фильтрация сообщений приходящих на пейджер. Возможность решения владельцу средства связи когда и кому ответить

6. Возможность чтения сообщения в любой обстановке не привлекая внимание окружающих

7. Хранение в памяти пейджера сообщений, защита от стирания

8. Превосходное устройство для уведомления

9. Безвреден для Вашего здоровья (т.к. он только принимает, и ничего не излучает)

10. Принципиально невозможно определить абонента в пейджинговой сети (в отличие от сотовых телефонов)

О главном

Дивна, дивна книга. Що й із чим у  ній тільки  не  зустрілося...
Опис атмосфери інтриг в американській "конторі"  отрутна сатира на всі
контори миру. "Дезертирська психопатологія"  хвороби  оповідачки часом
змушує забути,  що  це  таке,  і читати-почитувати,  як фантастику.
Сповідь душі, що бореться за себе, що несе по хвилях божевілля, змушує
згадати й пережити різні почуття    від жаху  до замилування   як при
читанні  щоденників відважних мандрівників-одинаків: "На  шостий  день  на
обрії здався... "  Зроблені  "мандрівницею"  іронічні замальовки
учених чоловіків-психіатрів,  психоаналітиків, що  сидять  зі  своїми  нормами да
прогнозами на  березі  неприборканої  стихії, витончені й, мабуть, співчутливі.
Міркування про причини й механіка  случившегося тягнуть на міцний, стриманий
в оцінках "научпоп". І так далі.
     Зовсім очевидно   відкрийте  на будь-якій  сторінці  що це гарна
книга.  Чудова  її перекладачка,  щоправда,  двічі  сказала:  "Ні,  не
візьмуся". (Потім була рада,  що узялася). Усе через тему:  "про це". Адже
перекладач   це теж "з берега на берег", не  зануритися в ту саму стихію
неможливо. От і страшно було, хоча  потім виявилося, що книга  весела,
як  не  дивно.  (Було  ще  таке радянське  слівце  "життєстверджуюча",
яке тепер  всерйоз не вживеш   а так би підійшло! )  Право, є в
цієї "історії скорботного  розуму" щось найвищою  мірою здорове,  ясне й
навіть  бешкетне.  Читачеві  вже  нема чого боятися:  всі  по-справжньому  страшне
оповідачка   пережила  сама,   йому  ж   залишене   тільки   захоплююче
оповідання з гарним кінцем.
     Що  ж  стосується  видавців...  Ми  розуміємо,  що  як незалежне  й
спеціалізоване видавництво ми приймаємо на себе відповідальність за цей
вибір, за  долю  російського перекладу  "Операторів  і  Речей"  і  за те,  як
"дивна книга"  впише в засновану нами серію "Бібліотека психології  й
психотерапії". І  вважаємо, що впише. "Наші" автори, на відміну від Барбары
О'брайен,  блискучі професіонали в  сфері турботи про  щиросердечне здоров'я, і
саме  вони висловлювали  на  цей  рахунок досить  неортодоксальні  судження.
Деякі,  страшно  сказати,  близькі  до висновків,  вистражданим автором цієї
книги.
     От мудреці-патріархи  серії  вперше  переведені нами  на росіянин
Милтон Эриксон  і Дональд  Вудс Винникотт.  Класики. Адже,  якщо вдуматися,
один учив, що доктор  повинен щораз угадувати, як хворому самий себе
вилікувати.  Іншої   радив  батькам  дитин  більше  довіряти  своєї
інтуїтивної мудрості й менше покладатися на науку, світилом якої сам влялся.
А одна  з  перших  книг серії  (Дж. Грэхэм) взагалі  називається  "Щасливий
невротик". І  все без  винятку  автори погодилися б з тим, що  могутні
сили  "Океану"   несвідомого    здатні  породжувати  й осяяння,  і
монстрів. І жоден би не заявив, що вміє приборкувати ці  сили  вуж скоріше,
уловлювати й використовувати в інтересах справи їхнього коливання, намагатися вступити в
діалог. І  нікого з  виданих  нами професіоналів   ми  впевнені!    не
шокувало б  сусідство в  одній серії  із книгою, написаною пацієнткою,
вони-те саме оцінили б і те, що це  "голос із іншої сторони", і те, що
вона абсолютно самостійна й вневедомственна.
     Що вневедомственна,  ми зрозуміли,  коли  думали, хто б написав  до  неї
передмова.   Психолог:  до  чи  психології  в  гострому  психозі?  Психіатр:
галюцинації  й  марення  ще  й  не  такі  бувають;  спонтанні  ремісії  при
шизофренії  так,  трапляються, це відомо; а навіщо й кому це потрібно читати?
(І адже буде прав... )

Начало

[далее]